Клінічні Настанови З Оцінки Потенційно Злоякісних Захворювань Ротової Порожнини. Звіт Американської Стоматологічної Асоціації

Група експертів, скликана Радою з наукових питань Американської стоматологічної асоціації (ADA) та Центром доказової стоматології, провела систематичний огляд і сформулювала клінічні рекомендації для інформування лікарів первинної ланки про потенційне використання допоміжних засобів як інструментів сортування для оцінки уражень, у тому числі потенційно злоякісних, ротової порожнини. Типи розглянутих досліджень. Це оновлення рекомендацій ADA 2010 року щодо ранньої діагностики OPSCC та плоскоклітинного раку порожнини рота. Автори провели систематичний пошук літератури в MEDLINE та Embase через Ovid та Кокранівський центральний реєстр контрольованих випробувань для виявлення рандомізованих контрольованих випробувань та досліджень точності діагностичних тестів. Автори використовували підхід «оцінка, розробка та оцінка рекомендацій» для оцінки впевненості у доказах та переходу від доказів до рішень. Результати. Група експертів сформулювала 1 заяву про передову практику та 6 клінічних рекомендацій, у яких дійшла висновку про те, що жоден з доступних допоміжних засобів не продемонстрував достатню точність діагностичних тестів, щоб підтримувати їх рутинне використання як інструментів сортування при оцінці уражень у порожнині рота. Щодо пацієнтів, які звертаються по допомогу з приводу підозрілих уражень, негайне виконання біопсії або направлення до фахівця залишається єдиною найважливішою рекомендацією для клінічної практики. У виняткових випадках, коли пацієнти відмовляються від біопсії або мешкають у сільській місцевості з обмеженим доступом до медичної допомоги, група експертів запропонувала використовувати цитологічне дослідження для ініціації діагностичного процесу до проведення біопсії (умовна рекомендація, докази низької якості). Висновки та практичні рекомендації. Автори закликають клініцистів зберігати пильність і застосовувати додаткові методи дослідження при виявленні підозрілих уражень. Автори наголошують на необхідності консультування, оскільки пацієнти можуть відкладати встановлення діагнозу через занепокоєння та заперечення.